РОЗВИТОК МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ БАКАЛАВРІВ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УКРАЇНІ ТА НІМЕЧЧИНІ
Ключові слова:
бакалаври цифрових технологій, міжкультурні комунікації, культура, готовність, порівняльний аналіз, Україна, НімеччинаАнотація
У статті теоретично обґрунтовано та здійснено порівняльний аналіз особливостей розвитку міжкультурної комунікації бакалаврів цифрових технологій в Україні та Німеччині в умовах глобалізації професійної діяльності, зростання міжнародних проєктів і поширення розподілених цифрових команд. Показано, що міжкультурна комунікація для майбутніх фахівців цифрової сфери є базовою умовою ефективної професійної взаємодії в мультикультурному середовищі, а не додатковою «м’якою навичкою». Проаналізовано сучасні наукові підходи до трактування міжкультурної комунікації як міждисциплінарного феномену та узагальнено дослідження, які акцентують на цифрових і дистанційних форматах міжнародної співпраці (онлайн-дебати, «інтернаціоналізація на відстані», гібридні студентські обміни), а також на значущості рефлексії, емпатії й толерантності в міжкультурній взаємодії. Визначено, що в Україні формування міжкультурної комунікації нормативно задеклароване у стандартах вищої освіти, проте, практично реалізується переважно фрагментарно – через мовну підготовку, окремі гуманітарні дисципліни та опосередковано в межах командної проєктної роботи. Натомість у Німеччині розвиток міжкультурної комунікації має більш системний і практико-орієнтований характер, опирається на рамку кваліфікацій DQR та реалізується через інтеграцію міжкультурного компонента у професійні модулі, міжнародні програми, проєктне навчання і рефлексивні практики. Зроблено висновок про доцільність використання німецького досвіду для вдосконалення української підготовки бакалаврів цифрових технологій шляхом посилення інтегрованих, практичних та рефлексивних підходів, а також розширення можливостей міжнародної (зокрема віртуальної) взаємодії студентів.
Посилання
Бойчук В. С. Міжкультурна комунікація як наукова проблема: напрями дослідження. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка: Педагогічні науки. 2023. Вип. 1 (355), лютий. С.161–172.
Булава Н. Формування міжкультурної комунікації як необхідної складової мовної підготовки студентів-іноземців. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Перекладознавство та міжкультурна комунікація». 2016. № 6. С. 54–58.
Максимович О. Міжкультурна комунікація як предмет міждисциплінарного теоретизування. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи». 2017. Вип. 39. С. 85–89.
Aarar M., Pérez Valverde C. Enhancing evidence-based writing and critical thinking skills of high school students by implementing a debating-via-Zoom approach. Education Sciences. 2025. Vol. 15 (9). Art. 1204. https://doi.org/10.3390/educsci15091204
Agboka G. Liberating intercultural technical communication from “large culture” ideologies: Constructing culture discursively. Journal of Technical Writing and Communication. 2012. Vol. 42 (2). P. 159–181. https://doi.org/10.2190/TW.42.2.e
Bils A., Brand H., Pellert A. Hochschulen im digitalen Wandel – Bedarfe und Strategien. Aus Politik und Zeitgeschichte (APuZ). 2019. Vol. 69, No. 27. P. 4. 12, No. 2. P. 16–25.
Deardorff, D. K., Hunter W. Educating global-ready graduates. International Educator. 2006. Vol. 15 (3). P. 72–83.
Distel B. Digitalwüste Deutschland? Digitalisierungsstand im internationalen Vergleich. Aus Politik und Zeitgeschichte (APuZ). 2022. Vol. 72, No. 10–11. P. 49–54.
Holliday A. Designing a course in intercultural communication. Intercultural Communication Education. 2018. Vol. 1(1). P. 4–11. https://doi.org/10.29140/ice.v1n1.24
Martin J. N., Nakayama T. K., Carbaugh D. A global look at the history and development of language and intercultural communication studies. The Routledge handbook of language and intercultural communication / ed. by J. Jackson. 2nd ed. London ; New York : Routledge, 2020. P. 19–38.
Mittelmeier J., Rienties B., Gunter A., Raghuram P. Conceptualizing internationalization at a distance: A “third category” of university internationalization. Journal of Studies in International Education. 2021. Vol. 25, No. 3. P. 266–282. https://doi.org/10.1177/1028315320906176
Oechsler B., Cleary Y., Closs S. Developing intercultural socioemotional communication skills: A hybrid student exchange project between Kenya, Ireland, and Germany. Journal of Technical Writing and Communication. 2025. https://doi.org/10.1177/00472816251359138
St. Amant K. Globalizing programmatic perspectives in pandemic contexts. Programmatic Perspectives. 2021. Vol. 12, No. 2. P. 16–25.
Wolff F., Borzikowsky C. Intercultural competence by international experiences? An investigation of the impact of educational stays abroad on intercultural competence and its facets. Journal of Cross-Cultural Psychology. 2018. Vol. 49, No. 3. P. 488–514. https://doi.org/10.1177/0022022118754721
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.



