Рецензування

Рецензування рукописів здійснюється задля забезпечення високої наукової якості публікацій, неупередженої оцінки досліджень та відбору матеріалів, за  дотримання принципів об’єктивності, конфіденційності та неупередженості.

У журналі використовується процедура подвійного «сліпого» рецензування.

Кожен поданий рукопис проходить попередню редакційну перевірку, первинний контроль, що охоплює:

• відповідність тематичному спрямуванню журналу;
• дотримання вимог до оформлення;
• перевірку на текстові збіги та плагіат;
• відповідність нормам публікаційної етики, зокрема в частині використання штучного інтелекту.

Рукописи, які не відповідають вимогам журналу, можуть бути відхилені без направлення на рецензування.

Перед передачею на рецензування з рукопису видаляються всі відомості, які ідентифікують автора, очищаються метадані файлу, а анонімність усіх учасників процесу гарантується.

Кожен рукопис направляється щонайменше двом незалежним рецензентам із відповідною фаховою спеціалізацією. Рецензенти не повинні мати жодних зв'язків з авторами, конфлікту інтересів та представляти ту саму установу.

Відбір рецензентів редакційної колегії здійснюється за такими критеріями:

• наявність наукового ступеня або відповідної кваліфікації;
• фахова спеціалізація, що відповідає тематиці рукопису;
• наявність нових публікацій за суміжною проблематикою;
• досвід рецензування (за наявності);
• відсутність конфлікту інтересів з авторами;
• належність рецензентів до іншої установи.

Рецензування звіту відбується у письмовій формі – через електронну редакційну систему журналу або за допомогою стандартизованої форми, затвердженої редакційною колегією.

Рецензія містить:

• оцінку наукової якості та академічної цінності рукопису;
• зауваження та рекомендації щодо доопрацювання (за потреби);
• обґрунтований висновок щодо придатності матеріалу до публікації;
• рекомендацію щодо редакційного рішення (прийняти, переглянути, відмовити).

Рецензії використовуються в рамках редакційного процесу.

Орієнтовні терміни розгляду: 2–5 тижнів. Терміни можуть змінюватися залежно від складності рукопису та доступності рецензентів. У разі потреби в додатковому часі рецензент зобов'язаний завчасно повідомити редакцію із зазначенням причини.

Експертна оцінка створена за такими критеріями:

• відповідність тематиці журналу;
• оригінальність та наукова новизна;
• ясність формулювання проблеми та логічність структури;
• методологічна коректність;
• обґрунтованість результатів і висновків;
• прозорість у роботі з даними;
• узгодженість назви зі змістом;
• якість огляду літератури;
• точність цитувань та відповідність вимогам до оформлення;
• дотримання академічних та етичних стандартів.

За підсумками рецензування може бути прийняте одне з таких рішень:

• відхилити матеріал як такий, що не відповідає вимогам видання;
• рекомендувати до публікації;
• повернути автору на доопрацювання з урахуванням зауважень рецензентів. 

Остаточне рішення щодо публікації залишається за редакційною колегією.

Якщо рукопис потребує доопрацювання, автор отримує коментарі рецензентів і час на доопрацювання. Рішення щодо подальших дій – виправити рукопис відповідно до наданих рекомендацій або відмовитися від правок – залишається за автором (співавторами) статті. Якщо доопрацьований рукопис не буде подано впродовж 1 місяця, його можна зняти з розгляду.

Рукописи, авторами яких є редактори або члени редакційної колегії, опрацьовуються незалежним редактором, проходять стандартну процедуру подвійного сліпого рецензування та не розглядаються особами, які мають конфлікт інтересів. Головний редактор не бере участі в прийнятті рішень щодо власних рукописів.

Рецензенти зобов'язані охороняти конфіденційність усіх матеріалів, не використовувати неопубліковані дані у власних дослідженнях і надавати об'єктивні та аргументовані оцінки. Порушення етичних норм можна призвести до виключення рецензента з бази журналу.

Автори мають право оскаржити результати рецензування Апеляції розглядаються редакційною колегією із можливим залученням додаткових незалежних експертів.