ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМЦІВ У ЗВО: МОВНА ПІДГОТОВКА КРІЗЬ ПРИЗМУ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ

Анотація

У статті розглянуто трансформаційні процеси в системі мовної підготовки іноземних студентів під впливом воєнного стану. Автори стверджують, що дистанційний формат мовної підготовки іноземних студентів, а особливо навчання української мови як іноземної в умовах воєнного стану актуалізує низку системних викликів, що безпосередньо впливають на якість освітнього результату. Критичною проблемою є дефіцит мовної практики, скорочення аудиторного навантаження, нівелювання цінності «живого» контакту за умов цифровізації навчання, а також трансформація навчальної мотивації у якості психолого-педагогічного виклику. Дистанційний режим вимагає від іноземного студента надвисокого рівня самоорганізації. За відсутності фізичного ефекту присутності викладача та підтримки академічної групи рівень залученості закономірно знижується. За таких умов ефективність курсу прямо залежить від здатності педагога впроваджувати інтерактивні та гейміфіковані методики, які здатні компенсувати брак реальної взаємодії та підтримувати інтерес.

Автори зосереджують увагу на виявленні особливостей використання цифрових технологій у процесі мовної підготовки іноземців, визначенні шляхів оптимізації освітнього процесу в умовах воєнних викликів і презентації власного практичного досвіду щодо впровадження цифрових інструментів у процес навчання іноземних студентів у ЗВО.  Підкреслюється необхідність імплементації комбінованої моделі дистанційного навчання, де синергія синхронних та асинхронних режимів виступає детермінантою успішного формування комунікативної компетенції.  Проаналізовано досвід практичного застосування цифрових платформ, практик цифрової взаємодії, гейміфікації, персоналізації навчання та використання AI-інструментів для підтримки мотивації іноземних студентів. Пропонуються рекомендації щодо оптимізації мовної підготовки іноземців у ЗВО, ефективними результатами якої стануть гнучкість, емоційна підтримка та розвиток цифрової компетентності  студентів.

Автори доходять висновку, що стратегічна стійкість української вищої освіти в умовах війни забезпечується через цифрову трансформацію мовної підготовки та впровадження гнучких моделей навчання. Доведено, що інтеграція інструментів штучного інтелекту та конвергенція синхронного й асинхронного форматів не лише компенсують відсутність мовного середовища, а й підвищують конкурентоспроможність вітчизняних ЗВО на світовому ринку освітніх послуг.