КАТЕХИЗИС В ІСТОРІЇ ЦЕРКВИ ВІД ВИНИКНЕННЯ ДО ЕПОХИ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Ключові слова:
катехизація, катехит, релігія, віра, Бог, Церква, католицизм, православ’яАнотація
У статті йдеться про особливості становлення катехизу, який є путівником, що містив основні положення християнського віровчення, викладені в доступній формі, часто у вигляді питань і відповідей, щоб спонукати новопочаткових християн перед хрещенням або для загальної освіти вірян. Зазначається, що катехизиси відрізняються від символів (сповідань) віри першочергово тим, що є усною формою настанови, тоді як символ – це писемна форма віросповідання. У ранньохристиянську епоху основним приводом для надання основ християнського віровчення була підготовка дорослих до прийняття хрещення. Тим, хто готувався прийняти хрещення і долучитися до Св. Дарів у таїнстві євхаристії необхідно було отримати уявлення про сенс цих таїнств. Окрім того, передбачалося ознайомлення з Апостольським чи іншим символом віри як найважливішим викладенням основ християнського віровчення, Молитвою Господньою («Отче наш») як вираженням суті християнської духовності і з десятьма заповідями як основною моральною настановою для християн. Вказано на конфесійну відмінність катехизису. Катехизис католицької церкви відрізняється тим, що він не написаний у форматі питань і відповідей. Замість цього католицький катехизис – це короткий виклад офіційних учень Римо-католицької церкви, включаючи віровчення, таїнства, заповіді і молитви. Щодо православного катехизису, то він є настановою в православній християнській вірі, яка дається християнину в його відданості Богу і спасінні душі. Зазначається, що процес катехизації ніколи не був допоміжним явищем у наверненні до віри: він завжди залишався основним завданням Церкви, спрямованим на відданість Богу особистості та становлення християнської ідентичності.
Посилання
Апостольське поучення про катехизу в наш час вселенського архирея Івона Павла ІІ. Львів: Монастир монахів Студ. уставу. Видав. від. «Свічадо». 1997. 79 с.
Венедикт ХVІ. Після синодальне апостольське навчання. Львів: Свічадо, 2011. 176 с.
Барщевський Т. Поняття навернення у Святому Письмі. Матеріали конференції «Повернення до Бога. Духовний супровід особи». Львів, 2015. С. 10-13.
Гофман Й. Історія ранньої церкви. Найважливіші аспекти. Львів: Український католицький університет, 2019. 244 с.
Дуда Н. Символ віри й історія спасіння. Катехуменат і катехизація дорослих в УГКЦ. Львів: Свічадо, 2021. 128 с.
Дюлей М. Християнські символи. Катехиза та Біблія (І – VІ). Львів: Свічадо, 2010. 224 с.
Катехизм приготування до першої Святої сповіді та урочистого Святого Причастя. Львів: Свічадо, 2009. 60 с.
Музичка І. Українські катехизми. Христос – наша Пасха. Катехизм УГКЦ: матеріали науково-практичної конференції. (м. Львів, 15 квітня 2005 р.). Львів, 2005. С. 29-49.
Марченко Н., Марченко Я. Августин Гіппомський: неогуманістичне бачення «Людини віри» у межах довідкової біографіки. Українська біографістика. 2013. Вип. 10. С. 381-401.
Скиба І. Понятія євангелізації. Матеріали конференції «Євангелізація і катехизація дорослих в УГКЦ: виклики і перспективи». Львів, 2009. С. 33-43.
Слободян С. Історія та розвиток катехизації в первісній церкві. Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи: зб. наук. праць. Київ: Гельветика, 2003. Вип. 94. С. 112-116.
Wolny J. Z dziejow katechezy Dzieje teologii katolickiei w Polsce. Т. 1.Lub lin. 1974. 370 S.
Dajczak J. Katechetyka. Metody, przedmioty, dzieje katechery i osobowosc katechetyczna. Warsszawa. 1956. 410 S.
Stali G. Historia katechetyka fundamentalna. Tarnow: BIBLOS, 2003. 330 S.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.



