ДІЯЛЬНІСТЬ ГАРВАРДСЬКОГО ІНСТИТУТУ УКРАЇНСЬКИХ СТУДІЙ ПІСЛЯ 1991 РОКУ В НАПРЯМІ ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ (В ОЦІНЦІ УКРАЇНСЬКОМОВНОЇ ПЕРІОДИКИ США)

Анотація

У статті висвітлено напрями роботи Гарвардського інституту українських студій після 1991року – відомого українського осередку в Америці, який постійно здійснює різновекторну науково-дослідну, педагогічну і видавничу діяльність. Громада наших співвітчизників завдячує «українському Гарвардові» доступом до всіх бібліотек світу, правом голосу в науці, легалізацією свого становища (як самостійної сторони) у дискусійних наукових питаннях, культурним визнанням. Це авторитетна академічна платформа для подальшого поширення українських студій у Північній Америці, з якої українці за океаном звертаються до інтелектуального світу, зокрема США, – світу, який формує політичний світогляд і впливає на реальну політику будь-якої держави. Таким чином, Український науковий інститут Гарвардського університету (УНІГУ) покликаний стати науковим освітянським центром для українства з метою збереження його національної ідентичності.

Однак досліджень діяльності УНІГУ через призму українськомовної періодики немає, що, поряд із потребою вивчення цієї наукової проблеми як одного із важливих аспектів збереження національної ідентичності в діаспорі, визначає актуальність нашого дослідження. Його основу складає аналіз матеріалів, опублікованих в українськомовній пресі США: газетах «Свобода» та «Міст». Ці публікації є першоджерелами для досліджуваного питання.

Напередодні відновлення Україною незалежності зусилля УНІГУ зосереджувалися на підтримці державотворчих процесів у нашій державі. На основі аналізу змісту матеріалів української преси, що виходить у США, робимо висновок про те, що сьогодні робота закладу зі збереження національної ідентичності спрямована на розширення й удосконалення розпочатих раніше проєктів: збільшення фінансування для популярної серед студентів Літньої школи українознавства, поповнення фонду бібліотеки українськими книгами, постійна фінансова підтримка важливих дослідних проєктів, як, наприклад, про Голодомор 1932-33 років, про Україну XX століття, про тисячолітню християнську спадщину України й інших. Інститут намагається відповідати сучасним потребам: відстежує та аналізує актуальну інформацію про Україну, шукає нових партнерів для співпраці, організовує конференції, працює з іншими науковими осередками над спільними видавничими проєктами, готує нові кадри, які поступово перейматимуть від старшого покоління естафету розвитку української науки.

The article shows the main trends of work of Harvard Ukrainian Research Institute after 1991 – the famous Ukrainian centre in America which has been doing versatile research, pedagogical activities and publishing. Due to «the Ukrainian Harvard» the community of our countrymen got an access to all libraries of the world, merited the acknowledgement in science, legalized their position (as an independent party) in controversial scientifc issues, got a cultural recognition. This is the authoritative academic platform for further spreading of Ukrainian studies in North America, from which the Ukrainians, being over the ocean, speak to the intellectual world, including the United States – the world that develops the political outlook and influences the real political activity of any state. Thus, the Ukrainian Research Institute of Harvard University (HURI) was meant to become the scientifc educational centre for Ukrainians aimed at preserving their national identity.

However, there is no research of the HURI’s activities through the prism of Ukrainian-language periodicals, which determines the necessity to study this scientifc problem as one of the important aspects of national identity preservation in the diaspora and defnes the relevance of our study. The article is based on the analysis of publications taken from Ukrainian newspapers of the USA: «Svoboda» and «Mist». The materials of this periodicals were used as a primary sources for our research.

Before the restoration of Ukrainian independence, HURI’s efforts were focused on supporting of state-building processes in our country. The analysis of the content of the Ukrainian press published in the United States, showed that nowadays work of the Research Institute to preserve national identity is aimed at expanding and improving projects which were previously launched: increasing funding for the popular Summer School of Ukrainian Studies, replenishing the library with Ukrainian books, constant fnancial support of important research projects, such as the Famine of 1932-33, Ukraine of the XX century, the millennial Christian heritage of Ukraine and others. The Institute tries to meet modern needs: monitors and