ІНТЕГРАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ: ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті окреслено актуальність психолого-педагогічних аспектів формування інтегративної компетентності майбутніх фахівців у закладах вищої освіти. Обґрунтовано, що в сучасних умовах інтегративність як принцип розвитку суспільства, науки, виробництва, освіти, що забезпечує міждисциплінарну комплексність, узагальненість, ущільненість знань, методів та засобів пізнання, а також як новоутворення в освітніх структурах, зумовлює необхідність формування у майбутніх фахівців інтегративної компетентності. У межах статті інтегративну компетентність розглянуто з позицій психофізіологічного, діяльнісного, особистісного, особистісно-функціонального підходів. Метою статті є визначення змісту та особливостей формування інтегративної компетентності на основі аналізу психолого-педагогічних аспектів процесу підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти. Визначено психолого-педагогічні аспекти формування інтегративної компетентності майбутніх фахівців, реалізацію яких доцільно здійснювати у таких напрямах: функціонально-цільового, проблемно-пізнавального, процесуально-методичного та інтегративно-результативного.

Обґрунтовано, що формуванню інтегративної компетентності майбутніх фахівців сприяє використання деяких видів проєктної діяльності студентів (імітаційно-професійні ігрові проєкти, інформаційно-аналітичні проєкти, спеціалізовані практико зорієнтовані проєкти), а також на основі використання поліфункціонального інтегрованого портфоліо, кейс-комплектів, сукупності імітаційно-професійних, контекстних освітніх технологій, індивідуального поліфункціонального інтегративного кейс-комплекту фахівця. Узагальнено, що реалізація виокремлених психолого-педагогічних аспектів формування інтегративної компетентності майбутніх фахівців науково-методично забезпечує міжпредметні зв’язки, змістовно-логічну єдність різних спеціальних дисциплін; взаємозв’язок теоретичних курсів навчання та різних практикумів, видів виробничої практики та квазіпрофесійної діяльності.

Подальші дослідження визначено у розвитку форм взаємодії університету і роботодавців з метою вдосконалення професійно-практичної компетентності майбутніх фахівців; розвитку самоосвітньої культури студентів в процесі оволодіння технологіями професійно діяльності; підготовці викладачів закладів вищої освіти до роботи щодо формування інтегративної компетентності майбутніх фахівців різних профілів підготовки.