ТОВАРИСТВО «СІЛЬСЬКИЙ ГОСПОДАР» У ТАБОРІ ПОЛОНЕНИХ УКРАЇНЦІВ ВЕЦЛЯР (НІМЕЧЧИНА), 1916-1917 рр.: ДО ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ
Ключові слова:
полонені українці, табір, товариство «Сільський Господар», ВецлярАнотація
У статті подано історію створення та діяльності товариства «Сільський Господар», яке діяло у таборі полонених українців Вецляр (Німеччина) у 1916-1917 рр., та визначено внесок його членів у культурноосвітнє життя української організації згадуваного табору. Заходами Союзу визволення України восени 1915 р. була проведена українізація табору Вецляр, після чого у ньому стало можливим створити українську таборову організацію.
Основним змістом її роботи стало налагодження культурно-освітнього життя у середовищі полонених українців, яке мало виразно національні риси. Аби привернути до українства ту частину українців, яка дотримувалась аполітичної позиції, провід таборової громади вважав за доцільне заснувати товариство «Сільський Господар», в якому всі охочі мали можливість отримати початкові знання в галузі агрономічних наук поза всякою «політикою».
Значної мірою успіх роботи товариства був забезпечений, з одного боку, тією увагою, яку приділяли цьому члени Просвітнього відділу СВУ та таборовий актив, а з іншого – вагомою допомогою, яку надавало «Сільському Господарю» німецька комендатура табору, передавши для нього окремий барак для занять та ділянку землі. Крім того, розвиткові товариства сприяла й Вецлярська сільськогосподарська школа (шляхом випозичення наочності та зразків добрив).
Завдяки цьому заняття, які проводились заходами товариства, мали практичний нахил та стосувалися різних галузей сільськогосподарських знань (садівництво, огородництво, скотарство, бджільництво, господарська хімія, кооперація тощо). До проведення занять («семінарів») залучалися не лише фахові спеціалісти, але й слухачі з різних регіонів України, які готували власні реферати та знайомили своїх колег з передовими методами господарювання.
Важливим було й те, що всі виклади проводилися українською мовою, слугуючи й справі українізації декого із русифікованих полонених. Здобуваючи знання та отримуючи практичний вишкіл, члени товариства разом з тим урізноманітнювали харчування решти таборян, відтак діяльність «Сільського Господаря» весь час зустрічала загальну підтримку усього таборового загалу
Посилання
Вечірка в товаристві «Сільський Господар» Громадська думка. Вецляр, 1917. Ч. 83(130). С. 4.
Вечірка в Українському клюбі Громадська думка. Вецляр, 1917. Ч. 75(122). С. 4.
Діяльність товариства «Сільський Господар» у таборі полонених українців у Вецлярі Громадська Думка. Вецляр, 1917. 27 січня. Ч. 8(147).
Із таборового життя Просвітній Листок. Вецляр. 1916. 17 вересня. Ч. 24. С. 6.
Кривошеєва Л. М. Сільськогосподарські курси часів Першої світової війни в таборах військовополонених українців Український селянин: зб. наук. праць. Черкаси, 2006. Вип. 10. С. 137-140.
Кривошеєва Л. М. Національно-просвітня діяльність Союзу визволення України в таборах військовополонених українців (1914-1918 рр.). Дис… канд. іст. наук: 07.00.01 – Історія України / Запорізький національний університет. Запоріжжя, 2009. С. 144-145.
Саєвич Й. Й. Українські військовополонені в таборах Німеччини: фінансово-господарська і культурно-освітня діяльність (1914–1918 рр.) Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2006. № 571: Держава та армія. С. 244-250.
Сільський Господар Громадська думка. Вецляр, 1917. Ч. 70(117).
Сільський Господар Громадська думка. Вецляр, 1917. Ч. 82(129).
Срібняк І. З історії культурно-просвітницької діяльності полонених українців у таборі Вецляр (Німеччина) в 1915 р. Етнонаціональний розвиток в Україні та стан української етнічності в діаспорі: сутність, реалії конфліктності, проблеми та прогнози на порозі XXІ століття: Тези п’ятої Міжнародної науково-практичної конференції (Київ-Чернівці, 22-25 травня 1997 р.). Київ-Чернівці, 1997. Ч. 2. С. 441-443.
Срібняк І. Табір полонених українців у Вецлярі (Німеччина) у 1915-1917 рр. Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія «Історія, економіка, філософія». К., 1998. Вип. 2. С. 38-57.
Срібняк І. Полонені українці в Австро-Угорщині та Німеччині (1914-1920 рр.). К., 1999.
Срібняк І. Громада полонених вояків-українців царської армії у таборі Вецляр, Німеччина (вересень 1915 – грудень 1916 рр.): за матеріалами ЦДАВО України // Емінак. Київ-Миколаїв, 2020. № 3 (31). С. 217-233;
Срібняк І. Особливості проведення національно-просвітницької роботи у таборі полонених українців Вецляр, Німеччина (червень 1916 – лютий 1917 рр.) Освітологічний дискурс. Київ, 2021. Т. 32. № 2. С. 16-28.
Срібняк І., Шнайдер В. Формування світогляду полонених українців засобами друкованого слова: національно-виховна місія часопису «Просвітній Листок» у таборі Вецляр, Німеччина (1916 р.) Синопсис: текст, контекст, медіа. К., 2020. Т. 26. № 3. С. 90-97.
Срібняк І., Шнайдер В. Часопис «Просвітній Листок» як джерело для реконструкції історії розвитку української громади у таборі Вецляр, Німеччина (1916 р.) Київські історичні студії. К., 2020. № 2 (11). С. 50-59.
Срібняк І., Палієнко М. Народна школа грамоти в таборі полонених українців Вецляр, Німеччина (вересень 1915 – березень 1917 рр.): короткий нарис історії створення та діяльності // Сучасні дослідження з німецької історії: збірник наук. праць / Гол. ред. Н. В. Венгер. Дніпро, 2020. С. 81-87.
Т[оварист]во «Сільський Господар» Просвітній Листок. Вецляр. 1916. 15 жовтня. Ч. 28. С. 5-6.
Т[оварист]во «Сільський Господар» Просвітній Листок. Вецляр. 1916. 19 листопада. Ч. 33. С. 4.
ЦДАВО України, ф.4382, оп.1, спр.1.
Golczewski Frank. Deutsche und Ukrainer: 1914-1939. Paderborn, 2010.
Rehmer Claus. Das Ukrainerlager Wetzlar-Büblingshausen (1915-1918). Ein besonderes Lager? Mitteilungen des Wetzlarer Geschichtsvereins, 1994. Heft 37. S. 77-116.
Rehmer Claus. «Revolutionierungspolitik» und Ukrainer-Lager Die Ukraine im Blickfeld deutscher Interessen. Ende des 19. Jahrhunderts bis 1917/18. Frankfurt a. M. u. a., 1997. S. 245-280.
Runzheimer Jürgen. «...Damit alle an uns erinnert werden»! Das ukrainische Gefangenenlager in Wetzlar Heimat an Lahn und Dill. 1994. Bd. 284. S. 2-3.
Runzheimer Jürgen. Film als historische Quelle. Das ukrainische Kriegsgefangenenlager in Wetzlar Claudia Weidemann und Rudolf Worschech: Kamera. Oskar Barnack. Frühe Filme aus Wetzlar und Umgebung, Frankfurt am Main 2002, S. 25-28.
Jung Irene, Wiedl Wolfgang. Ein «besonderes» Lager für Ukrainer Zwischen Propaganda und Alltagsnot. Wetzlar und der Erste Weltkrieg 1914-1918. Neustadt an der Aisch, 2016. S. 262-282.
Sribnjak I. Enzyklopädie der Kriegsgefangenschaft: Das ukrainische Rastatt. Zur Gründung und Tätigkeit der Gemeinschaft «Die Unabhängige Ukraine», 1915–1918. München-Paris, 2020. 338 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
