УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ У МІЖВОЄННІЙ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ

Анотація

Мета дослідження: проаналізувати основні напрями діяльності та еволюцію програмних засад Української партії соціалістів-революціонерів у Чехословаччині міжвоєнного періоду, а також її діяльність у царині освіти і культури. Методологія дослідження. Вивчення діяльності партії на території Чехословаччини міжвоєнного періоду базувалося на принципах історизму, об’єктивності та системності дослідження. Використані загальнонаукові (історичний, логічний, біографічний) та спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-порівняльний, проблемно-хронологічний) методи. Наукова новизна полягає у тому, що системно висвітлено культурно-освітню та політичну діяльність УПСР у міжвоєнній Чехословаччині.  Висновки. Значна частина українських есерів опинилася в еміграції у результаті поразки української революції, де і відбулася організаційна перебудова та еволюція поглядів Української партії соціалістів-революціонерів. Так, члени ЗД УПСР на чолі з М. Грушевським стали прихильниками компромісу з більшовиками, у той час, як ЗК УПСР на чолі із М. Шаповалом рішуче виступив проти таких дій. Протягом досить тривалого часу Закордонний комітет УПСР існував як політична партія, займаючи активну позицію і потужно впливаючи на українську спільноту у Чехословаччині через різні допомогові, політичні, освітні та культурницькі структури. Головною ідеологічною засадою ЗК УПСР було визнано необхідність організації на українських землях національної і соціальної революції, а кінцевою метою діяльності партії – побудова Соборної Трудової Української республіки.