ОСНОВНІ ОРІЄНТИРИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ІНКЛЮЗІЇ

Анотація

Організація інклюзивного навчання в умовах чинної системи вищої медичної освіти залишається інновацією. Активний розвиток інформаційних технологій серйозно впливає на всю систему освіти, в тому числі і на інклюзивну освіту. Сучасне інформаційно-освітнє середовище дозволяє усувати різні бар'єри у процесі навчання студентів з особливими освітніми потребами. Встановлено, що в інклюзивно орієнтованому освітньому середовищі здобувач з особливими освітніми потребами – центральна фігура. Ключовим орієнтиром запровадження інклюзії на сучасному етапі, крім загальної неготовності суб'єктів освіти, є організація психолого-педагогічного та корекційного супроводу студентів. Закцентовано, що вища освіта зазнає серйозних змін, які зумовлені як зовнішніми умовами, так і внутрішніми, змінами всередині країни та системи освіти. Інклюзивна освіта як динамічна система характеризується широким набором складників. У загальному розумінні для організації інклюзивного навчання у закладах вищої освіти необхідно дотримуватись таких умов: безбар'єрне середовище; набір освітніх програм, які враховують особливості цієї групи студентів; тьюторський супровід; технології дистанційного навчання; комплекс сучасних методів навчання; підготовка педагогічних кадрів. Серед цих умов на особливу увагу заслуговують ті, які допомагають вибудувати індивідуальні освітні траєкторії відповідно до запитів та індивідуальних особливостей здобувачів.

Обґрунтовано, що ключовими орієнтирами інклюзивної освіти є: доступність, рівність можливостей для всіх здобувачів реалізувати свої потреби та інтереси; врахування психофізіологічних особливостей розвитку студентів з особливими освітніми потребами; корекційно-розвивальний характер освітнього середовища; розвинені вміння викладачів вирішувати професійні завдання пов’язані з інклюзією як концепцією освіти; створення цифрового простору в структурі освітнього середовища ЗВО.

Підкреслено, що ефективність інклюзивного навчання в інформаційно-освітньому середовищі ЗВО багато в чому залежатиме від правильно організованої педагогічної взаємодії, опосередкованої інформаційними та комунікаційними технологіями. Підготовка викладачів до роботи в умовах інклюзивної освіти повинна розглядатися як процес формування у них не лише здібності, а й готовності вирішувати професійно-педагогічні завдання у контексті організації спільного навчання студентів, які належать до різних груп здоров’я. Важливі орієнтири інклюзивного навчання полягають у ширшому використанні інформаційно-комунікаційних засобів щодо презентування освітнього матеріалу, які імітують окремі функції викладача. Особливістю такого навчання є зворотний зв’язок, що полягає у можливості отримання інформації консультативного характеру, що дозволяє коригувати навчальну діяльність самим здобувачам.