МИЛЕЦЬКЕ ДУХОВНЕ УЧИЛИЩЕ В 1914–1919 рр.: ОРГАНІЗАЦІЯ, НАВЧАННЯ, ВЧИТЕЛІ ТА УЧНІ

Анотація

У статті досліджено розвиток Милецького чотирикласного духовного училища на завершальному етапі свого функціонування. Ключовими темами, що були розглянуті в статті, стали: місце Милецького училища в системі духовної освіти, його розвиток в умовах війни і революційних змін, викладацький склад та учні, зміст і підходи до навчання.

Мета статті – комплексно дослідити історію Милецького духовного училища в 1914–1919 рр. Духовні училища надавали початкову духовну освіту. Їхні випускники мали право поступати до семінарій, зокрема до Волинської духовної семінарії. Проаналізовано головні фактори, що впливали на функціонування училища у цей період, перш за все війна, евакуація, суттєве  ускладнення економічної ситуації, інші виклики воєнного часу. Евакуація училища відбулася в 1915 р. до Житомира і Катеринослава, потім заклад освіти знову повернувся до Житомира у 1916 р., де залишався аж до 1919 р. Цей процес проходив за вкрай складних обставин. Завдяки цьому, близько трьох років училище функціонувало в губернському центрі.

Встановлено адміністративні, педагогічні та допоміжні посади в училищі, а також персональний склад, який обіймав їх. Вчителі зіткнулися з такими складними економічними викликами, як інфляція, дефіцит товарів тощо. Проте заробітна плата теж зростала. Проаналізовано персональний склад учнів та його головні характеристики, зокрема те, що учні були переважно синами церковних осіб, часто померлих, і походили майже виключно з території трьох повітів Волинської губернії: Володимир-Волинського, Ковельського та Луцького.

Визначено особливості освітнього процесу та змісту предметів. Система навчання була традиційною для початку ХХ ст. і відповідала прагненням церковних діячів: з одного боку, дати учням ключові знання та навички, необхідні для церковної роботи, і сформувати патріотичні щодо Російської імперії переконання, з іншого, – реагувати на виклики часу щодо світської освіти. Крім того, у цей час через політичні причини відбулося уведення нових предметів, зокрема української мови та історії України. Поставала традиційна для духовних училищ проблема – перевантаження учнів та зниження якості навчання.

Припинення функціонування училища пов'язано із захопленням Східної Волині більшовиками, Західної – польською владою. Керівництву училища не вдалося знайти підтримки та дозволу на продовження роботи.