ПЕДАГОГІЧНІ МЕТОДИКИ В ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ ПОЛЬЩІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ АДАПТАЦІЇ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ

Анотація

Статтю присвячено дослідженню актуальної проблематики модернізації педагогічних методик у системі дошкільної освіти Польщі. Наголошено, що цей процес є ключовим напрямом реформування та відображає прагнення до інтеграції технологій, індивідуалізації навчання та відповідності стандартам. Метою статті є комплексний аналіз сучасних тенденцій, провідних світових та унікальних авторських методик, що застосовуються у польській дошкільній освіті, а також визначення перспектив їхньої науково обґрунтованої адаптації у вітчизняному освітньому просторі.

У статті зазначено, що польська система дошкільної освіти демонструє гнучкий синтез різних підходів. Проаналізовано особливості часткової імплементації класичних світових систем, окремо розглянуто поширені спеціалізовані методики, спрямовані на розвиток окремих навичок дітей дошкільного віку. Основний акцент зроблено на детальному огляді інноваційних польських авторських розробок. Охарактеризовано методику «Дитяча математика» Едити Грушчик-Колчицкої (Edyta Gruszczyk-Kolczyńska), що формує математичні уявлення через гру та особистий досвід. Проаналізовано унікальну методику навчання читанню Ірени Майчжак (Irena Majchrzak), засновану на роботі з іменем дитини. Розглянуто програми екологічної освіти, зокрема популярну концепцію «лісових садків». Також проаналізовано методики творчої освіти Кшиштофа Шмідта (Krzysztof Szmidt), музичної освіти Лідії Катаринчук-Манії (Lidia Kataryńczuk-Mania) та художньої освіти Кінги Лапот-Дзєрви (Kinga Łapot-Dzierwa). Особливу увагу приділено методиці «Добрий старт» Марти Богданович (Marta Bogdanowicz), завдяки якій через інтеграцію сенсорних, моторних та мовних функцій ефективно здійснюється підготовка дитини до школи.

Обґрунтовано, що польський досвід, особливо в частині авторських програм, має високий потенціал для адаптації в українському освітньому просторі. Наголошено, що ці методики пропонують дієві, апробовані інструменти у забезпеченні ефективної наступності між дошкільною та початковою освітою. Підсумовано, що успішна імплементація вимагає не механічного копіювання, а науково обґрунтованої адаптації та системної підготовки педагогічних кадрів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою та експериментальною апробацією моделей впровадження цих методик в українських закладах дошкільної освіти та порівняльним аналізом їхньої результативності.