РОЛЬ ДИПЛОМАТИЧНИХ ПРЕДСТАВНИЦТВ УНР У БОРОТЬБІ ЗА МІЖНАРОДНЕ ВИЗНАННЯ ДЕРЖАВНОСТІ

Анотація

У статті розглядається значення дипломатичних представництв Української Народної Республіки (УНР) у процесі здобуття та утвердження міжнародного визнання її державності в умовах складної політичної кон’юнктури початку ХХ століття. Автор аналізує основні напрями діяльності українських дипломатів, їхні зусилля щодо налагодження контактів із провідними європейськими державами, а також виклики, з якими вони стикалися через нестабільність внутрішньополітичної ситуації та зовнішні геополітичні обставини.

Увага приділяється деталям організації дипломатичної служби УНР, зокрема формуванню її структури, статусу представництв та основним завданням, які ставили перед собою українські посли та консули. Окремо аналізуються взаємини УНР із країнами Четверного союзу та спроби розширення мережі дипломатичних установ, а також зусилля щодо встановлення контактів із державами Антанти. В статті також висвітлюються особливості правового регулювання українського громадянства та дипломатичного статусу в контексті міжнародного права того періоду.

Автор підкреслює, що, незважаючи на обмежені ресурси та складні політичні умови, дипломатичні представництва УНР відіграли ключову роль у формуванні позитивного іміджу новоствореної української держави на міжнародній арені. Вони були не лише каналом офіційної комунікації, а й майданчиком для переговорів, захисту інтересів українців за кордоном та пошуку підтримки серед світової спільноти. Стаття допомагає зробити висновок про важливість подальшого вивчення історії української дипломатії в контексті державотворчих процесів та міжнародних відносин початку XX століття.