КАМІН ЯК ІСТОРИЧНИЙ ІНДИКАТОР КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН: РОЗВИТОК ТЕХНОЛОГІЙ ОПАЛЕННЯ В ЄВРОПІ ПІЗНЬОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ – ПОЧАТКУ НОВОГО ЧАСУ

Тарас  БАТЕНКО

Автор(и)

Тарас БАТЕНКО

Ключові слова:

камін, зміни клімату, історія Європи, пізнє Середньовіччя

Анотація

У статті розглядається історичний розвиток технологій опалення у контексті кліматичних змін у Європі пізнього Середньовіччя та початку Нового часу. Вивчення камінів, доменних печей і литих чавунних плит, що слугували первісними радіаторами, дозволяє простежити адаптацію суспільств до кліматичних викликів Малого льодовикового періоду. Тривалі відхилення середньої температури у цей період спричинили зміни у способах опалення, зокрема модернізацію пристінних камінів, впровадження гідравлічного молота та розвиток доменних печей, які працювали на основі гідравлічної енергії. Завдяки цьому європейці почали виготовляти чавунні камінні й пічні плити для додаткового обігріву.

Особливу увагу приділено раннім типам камінів, конструкції яких еволюціонували від відкритих вогнищ у центрі приміщень до кутових і пристінних камінів, характерних для середньовічних замків. Поява притулених до центральної опорної стіни будинку камінів з димоходом і капюшоном стала важливим науково-технічним відкриттям середньовічної Європи. Ці каміни могли бути збудовані на кількох рівнях замків та абатств, що свідчить про інженерні інновації того часу.

Дослідження базується на історичних свідченнях, археологічних даних і текстових джерелах, таких як праці французьких істориків. Архівні документи XV–XVI століть описують розвиток технологій опалення, включаючи реконструкцію та ремонт камінів у замках і абатствах.

Стаття акцентує увагу на використанні «проксі»-даних для реконструкції кліматичних змін та їхнього впливу на суспільно-економічний розвиток. Аналіз матеріальної культури, зокрема камінів і печей, відкриває нові перспективи для вивчення кліматичних трендів і їхніх наслідків для побуту, технологій і архітектури того часу.

Біографія автора

Тарас БАТЕНКО

кандидат політичних наук, доцент

Київ, Україна

Посилання

Berneville, G. La vie de Saint Gilles. Poème du XII siècle. Paris: Librairie de Firmin Didot, 1881.

Campardon, É. La cheminée de madame de la Poupelinière. Paris: Charavay, 1880. 137 p.

Diot, M. Cheminées. Étude de structures du Moyen Âge au XVIII siècle. Paris: Édition du patrimoine, 2007.

Figuier, L. Les merveilles de la science ou description populaire des inventions modernes. T. 4. Paris: Furne, Jouvet et Cie, éditeurs, 1870.

Havard, H. Dictionnaire de l’Ameublement et de la Décoration. Depuis le XIII siècle jusqu’à nos jours. T. 1. Paris: Maison Quantin, 1887. 1086 p.

Klein, G. Arts et traditions populaires d’Alsace. La maison rurale et l’artisanat d’autrefois. Colmar: Alsatia, 1984. 255 p.

Lachiver, M. Les années de misère. La famine au temps du Grand Roi. 1680-1720. Paris: Fayard, 1991. 573 p.

Lenotre, G. Une Équipée Princière. La révolte et l’arrestation de la duchesse de Berry. Lectures pour Tous. Mars 1905. Pp. 463-476.

Lecouteux, C. La maison et ses génies. Imago, 2000. 208 p.

Muratori-Philip, A. Le roi Stanislas. Paris: Fayard, 2000. 478 p.

Palasi, P. Plaques de cheminées héraldiques. Histoire d’un support métallique des armoiries - fin XV - XX siècle. Paris: Gourcuff Gradenico, 2014. 318 p.

Rager, G.; Geffroy, A.-M. Un Patrimoine au coin feu, les plaques de cheminées en fonte dans les monuments. ARAAFU CRBC No 36, 2020. Pp. 181-191. URL: http://araafu.com/wp-content/uploads/2020/09/1505.pdf

Rossinot, A. Stanislas. Le roi philosophe. Neuilly-sur-Seine: Michel Lafon, 2004. 302 p.

Sarazin, C. Taques de cheminées. Pp. 22-33 / Bulletin de la société archéologique Champenoise. 16 Année – Décembre 1922. Reims, 1923. 33 p.

Sibenaler, J.-B. Les taques et plaques de foyer du Musée d'Arlon. Arlon: V. Poncin, Imprimeur-Éditeur, 1899. 35 p.

Vernot, N. Les linteaux de cheminée en Haute-Saône : fonctions emblématiques et symboliques (XVIe-XVIIIe siècles). Haute-Saône SALSA, 2018. Pp. 2-39. URL: https://hal.science/hal-04085738v1