ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА В ОСВІТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩОЇ ШКОЛИ: ВИКЛИКИ ЧАСУ

Автор(и)

  • Елеонора ЯЩЕНКО Західноукраїнський національний університет
  • Ірина ЛЕВАНДОВСЬКА Західноукраїнський національний університет

Ключові слова:

дистанційна освіта, дистанційне навчання, освітня діяльність

Анотація

В статті зазначається, що сучасний перехід освіти з традиційної на дистанційну вносить зміни в формат освітньої діяльності закладів вищої освіти. Впроваджуються нові методи, способи, прийоми її організації, а педагоги постають перед новими вимогами щодо ефективної реалізації своєї майстерності, підвищення власної професійної мобільності. Виокремлені оновлені завдання, котрі вимагають підготовки педагогічних кадрів до використання інформаційних технологій у професійній діяльності закладів вищої освіти за умов дистанційної освіти, а саме: а) вивчення загальних основ інформаційних технологій, розвиток ключового рівня інформаційної компетенції викладача; б) засвоєння інформаційних технологій, специфічних для тієї предметної галузі, яка відповідає спеціальності викладача; в) знань загальної теорії та методики використання засобів інформаційних технологій у професійній педагогічній діяльності; г)підготовка до використання у процесі навчання спеціально орієнтованих на певний предмет засобів інформаційних технологій. В основі програм дистанційного навчання лежить модульний принцип, який полягає у тому, що кожна окрема дисципліна за змістом складається з декількох незалежних навчальних модулів (тем). Відповідно до цього кожна навчальна дисципліна містить такі частини: змістовну (електронний варіант лекцій); закріплюючу (практичні заняття); контролюючу (тести і творчі завдання). При цьому викладачі навчаються ефективно розробляти авторські дистанційні курси, розміщати навчальні матеріали (тексти лекцій, завдання до практичних / лабораторних та самостійних робіт; додаткові матеріали, а також відео, аудіо і презентаційні матеріали у різних форматах та через додаткові плагіни, автоматично формувати тести, додавати нові ресурси курсу). Також в процесі дослідження виявлено, що науково-педагогічним працівникам необхідно: формувати знання, вміння і навички у сфері мережевої культури; навчати студентів стратегіям і тактикам взаємодії з носіями та джерелами нових для нього знань, оволодівати навичками двосторонньої комунікації з великою кількістю користувачів, діяльність яких відстежується і контролюється; вивчати нові інформаційні технології, які є специфічними для тієї предметної галузі, яка відповідає спеціальності викладача; створювати простір для вдосконалення своєї професійної діяльності та розробки інноваційних методів; розробляти варіативні методики з дистанційного навчання осіб з різними рівнями здібностей, віком і потребами.

 

The article notes that the modern transition of education from traditional to distance makes changes in the format of educational activities of higher education institutions. New methods and ways of its organization are introduced; teachers meet new requirements concerning the effective realization of their skills and the increase of their professional mobility. Updated tasks that require teachers training to use information technology in the professional activities of higher education institutions in the context of distance education are emphasized, especially: a) studying of the general principles of information technology, the development of teacher’s key level of information competence; b) mastering of the information technologies which are specific to the subject area that corresponds to the teacher’s specialty; c) knowing of general theory and methodology of information technology using in professional pedagogical activities; d) preparing for using in the process of teaching the information technology which is specially focused on a particular subject. There is a modular principle in the basis of distance learning programs, which means that each discipline consists of several independent learning modules (topics) due to its content. Accordingly, each discipline contains the following parts: content-related (electronic version of the lectures); training (practical classes); controlling (tests and creative tasks). At the same time, the teachers learn to effectively develop author's distance courses, to place teaching materials (lectures, tasks for practical / laboratory and independent work; additional materials, as well as video, audio and presentation materials in various formats and through additional plug-ins, to automatically generate tests, add new course resources). In this research it was revealed that scientific and pedagogical workers need to: form knowledge, skills and abilities in the field of network culture; teach students strategies and tactics of interaction with carriers and sources of new knowledge, master skills of two-side communication with a large number of users, whose activities are monitored and controlled; study new information technologies that are specific to the subject area that corresponds to teacher’s specialty; create space for improving their professional activities and developing innovative methods; develop varied methodology for distance learning of people with different levels of abilities, age and needs

Посилання

Андрєєв О. О., Бугайчук К. Л., Каліненко Н. О., Колгатін О. Г., Кухаренко В. М., Люлькун Н. А., Ляхоцька Л. Л., Сиротенко Н. Г., Твердохлєбова Н. Є. Педагогічні аспекти відкритого дистанційного навчання. Харків: «Міськдрук», 2013. 212 с.

Ахмад І. М. Навчання в дистанційній і змішаній формі студентів ВНЗ. UPL : http://interconf.fl.kpi.ua/node/1067.

Биков В. Ю. Дистанційне навчання в країнах Європи та США і перспективи для України. Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби і технології : кол. монографія. К. : Атіка, 2015. С. 77–140.

Вимоги до професійної компетентності тьюторів у системі дистанційного навчання США. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2011. Вип.5. UPL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2011_5_25

Дистанційне навчання як сучасна освітня технологія [Електронний ресурс] : матеріали міжвузівського вебінару (м. Вінниця, 31 березня 2017 р.). Вінниця: ВТЕІ КНТЕУ, 2017. 102 с.

Дубасенюк О. А. Актуальні проблеми професійної освіти: навчально-методичний посібник. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2018. 352 с.

Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні (затверджено Постановою МОН України В.Г. Кременем 20 грудня 2000 р.) [Електронний ресурс].

Михайлова Н. В., «Электронная обучающая среда MOODLE как средство организации асинхронной самостоятельной работы студентов вуза», автореф. дис. канд. наук, Оренбург, 2012.

Морська Л. І. Теоретико-методологічні засади підготовки вчителя іноземних мов до використання інформаційних технологій : моногр. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2007. 243 с.

Осадча К. П. Організаційні проблеми впровадження системи управління курсами у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій. URL : http://2013.moodlemoot.in.ua/ course/view.php?id=24&lang=ru.

Офіційні матеріали наради-семінару з питань нормативного забезпечення дистанційної форми навчання в Україні; Національний технічний університет України «КПІ». Київ, 2012. URL : http://ipo.kpi.ua/ua/distance/dlabout.html

Писанко М. Л. MOODLE як засіб дистанційного навчання майбутніх перекладачів аудіювання англійською мовою. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Том 75. №1. С. 237 250.

Rebukha L., Polishchuk V. Ukrainian Society and Сovid-19: the Influence of the Pandemic on Educational Processes in Higher School. Postmodern Openings, 2020. 11(2). pp. 120–127. URL : https://doi.org/10.18662/po/11.2/165

##submission.downloads##

Опубліковано

13-08-2021

Як цитувати

ЯЩЕНКО, Е. ., & ЛЕВАНДОВСЬКА, І. . (2021). ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА В ОСВІТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩОЇ ШКОЛИ: ВИКЛИКИ ЧАСУ. ГУМАНІТАРНІ СТУДІЇ : ІСТОРІЯ ТА ПЕДАГОГІКА, (1), 124–134. вилучено із http://gsip.wunu.edu.ua/index.php/gsipua/article/view/20