РЕАЛІЗАЦІЯ ФАСИЛІТАЦІЙНОГО ПІДХОДУ У ФОРМУВАННІ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ДОШКІЛЬНОЇ ТА ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Анотація

Анотація. У статті зазначено, що створення ефективного освітньо-розвивального середовища закладу освіти є можливим тільки в налаштованій системі відносин між його суб’єктами: здобувачем і педагогом.  Налагодження таких відносин потребує не лише оновленого змісту освіти чи сучасного простору закладу, а передусім визначення концептуальних основ, обґрунтування тих вихідних положень та підходів, які й є основою ефективності зазначеної системи відносин. Вказано, що одним із підходів сучасної дошкільної та початкової освіти є фасилітаційний підхід, який потребує наукового осмислення. З’ясовано, що сучасному педагогові-фасилітатору необхідно оволодіти фасилітаційною компетентністю, до структури якої належать: здатність формулювати чіткі доступні інструкції, здатність організовувати самостійну діяльність дітей, вміння залучати їх до спільної діяльності без примусу, вміння ставити відкриті запитання та узагальнювати їх ідеї, навички ситуативного планування, гнучкість у реалізації освітнього процесу тощо. Обґрунтовано теоретичну основу та методику реалізації фасилітаційного підходу у формуванні пізнавальної активності старших дошкільників та молодших школярів шляхом порівняння ключових аспектів традиційного освітнього та фасилітаційного процесу, виявлення взаємозв’язків між ними.  Визначено, що сутністю фасилітації є процес полегшення, спрощення, скеровування міжособистісної (інтерактивної) взаємодії учасників до визначеного, погодженого і прийнятого усіма суб’єктами результату. Узагальнено, що в освітньому процесі дошкільної та початкової освіти доцільного впроваджувати елементи прямої, непрямої фасилітації та їх поєднань за допомогою фасилітаційних інструментів у таких видах діяльності здобувачів: ігрова діяльність, спілкування, проєктна діяльність, об’єднання здобувачів у команди/групи, виконання завдання в групах, презентація результатів роботи груп, фасилітація виступів спікерів/доповідачів та обговорення результатів командної/групової роботи. Виявлено, що у процесі фасилітації можна вплинути на розвиток пізнавальної активності здобувача, що суттєво покращить характер міжособистісної взаємодії між учасниками процесу шляхом оволодіння ними пізнавальною самостійністю й активною залученістю у навчально-пізнавальну діяльність. Резюмовано, що в адаптаційно-ігровий період початкової освіти, коли забезпечується органічний перехід від провідного типу ігрової до навчальної діяльності, молодші школярі мають набути досвід самостійної роботи й здобуття знань, оволодіти пізнавальною самостійністю, формуючи стійкий тип пізнавальної активності. Саме розвиткові пізнавальної активності й самостійності і сприяє фасилітаційний підхід в освіті.