ЦИВІЛІЗАЦІЙНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ ІДЕНТИЧНОСТІ

Анотація

Анотація. Стаття присвячена соціально-філософському аналізу проблеми становлення і розвитку цивілізаційної самоідентифікації ідентичності. Феномен цивілізаційної самоідентифікації ідентичності вже давно привертає до себе увагу багатьох дослідників і активно обговорюється в рамках різних соціальних і гуманітарних дискурсів. В структурі цивілізаційної ідентичності можна виділити три компоненти: менталітет, локалітет і глобалітет. Менталітет ґрунтується на ціннісно-смисловій своєрідності цивілізації, локалітет – на здатності власними (етнічними, соціальними, релігійними, художньо-естетичними) засобами репрезентувати світову культуру у своєму контексті, глобалітет вказує на вклад локальної цивілізації у загальну культуру. Саме взаємодія цих трьох модусів в історії кожної світової цивілізації і, зокрема української, породжує динаміку її цивілізаційної ідентичності. Крім того, в основі всіх трьох модусів лежить ціннісно-смисловий компонент, який знаходиться на різних рівнях, що можуть бути зафіксовані в цивілізаційній  свідомості, яку ми виділяємо як одну з основ цивілізаційної ідентичності. В основі цивілізаційної ідентичності лежить цивілізаційна самосвідомість, яка є комплексом певних духовних цінностей та ідей, що формувалися протягом століть спільного існування націй та етносів, які проживали на одній території та були об’єднані єдиним політичним устроєм та релігією.