ВІДЗНАЧЕННЯ 200-ЛІТТЯ БИТВИ ПІД ВІДНЕМ У ВИСВІТЛЕННІ ЧАСОПИСУ «SZKOLA» (1883)

Автор(и)

  • Микола ГАЛІВ Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франкa

Ключові слова:

часопис «Szkola», Болеслав Барановський, 200-річчя битви під Віднем, історіографічне середовище, краківська історична школа, політика пам’яті, Галичина

Анотація

Анотація. У статті аналізуються теоретико-дискурсивні та тематичні особливості висвітлення у часописі «Szkola» («Школа») питань організації та проведення 200-літнього ювілею битви під Віднем. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об’єктивності, а також на фронтально-еврестичний метод опрацювання пресових видань і методи внутрішньої критики історичних джерел. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше проаналізовано зміст педагогічного часопису «Szkola», який видавався у Львові, щодо висвітлення організації та проведення відзначення у 1883 р. ювілею 200-ліття переможної битви під Віднем.

З’ясовано, що педагогічному тижневику «Szkola» в 1883 р. було опубліковано низку статей з приводу відзначення 200-ліття битви під Віднем та «педагогічного значення» цієї події. Автором більшості з них був головний редактор часопису, відомий педагог і публіцист Болеслав Барановський. У його статтях проглядаються декілька концептуальних обґрунтувань необхідності відзначення 200-ліття Віденської битви: 1) цю подію представлено як перемогу християнства над ісламом; 2) для характеристики історичного значення події використано цивілізаційні та національні маркери, які представляли польський народ захисником європейської цивілізації, а Яна ІІІ Собеського – видатним діячем останньої чверті XVII ст.; 3) поширювався міф про історичну політичну співпрацю поляків з монархією Габсбургів, що мало на меті засвідчити начебто традиційну політичну лояльність польського населення до австрійської династії; 4) наголошувалося на патріотично-педагогічному значенні святкування річниці перемоги під Віднем; 5) зроблено спробу поширити дискурс польсько-української співпраці. Констатовано, що Б. Барановський у своїх статях транслював історичний дискурс краківської історичної школи й політичні візії станчиків. Встановлено, що у часописі «Szkola» опубліковано дві науково-історичні праці: а) археографічну статтю з публікацією історичного документа, який демонстрував спробу відзначити ювілейну дату перемоги під Віднем ще у 1783 р.; б) краєзнавчу статтю про будинок Яна Собеського у Львові. У тижневику було опубліковано звернення Центрального ювілейного комітету, в якому також містилися історичні рефлексії цивілізаційного та національно-патріотичного характеру. У рубриці «Собесціана» (Sobesciana) редакція часопису повідомляла читачів про видання, присвячені Янові Собеському та битві під Віднем 1683 р.

Посилання

Baranowski B. Rok 1883 (Rocznica bitwy pod Wiedniem z r. 1683 i jéj znaczenie pedagogiczne w naszym kraju). Szkola. Tygodnik pedagogiczny. 1883. Nr. 1. 6 stycznia. S. 1–4.

Baranowski B. W sprawie obchodu rocznicy wiedeńskiéj. Szkola. Tygodnik pedagogiczny. 1883. Nr. 6. 10 lutego. S. 43–44.

Baranowski B. Dwusetna rocznica odsieczy Wiednia w szkole (12 września 1883). Szkola. Tygodnik pedagogiczny. 1883. Nr. 35. 1 września. S. 273–276.

Hadler S. Polityka i pamięć. Związki polsko-austriackie w latach 1883–1983. URL: https://www.wilanow-palac.pl/print/polityka_i_pamiec_zwiazki_polsko_austriackie_w_latach_1883_1983.html

Morys-Twarowski M. Dwusetna rocznica odsieczy wiedeńskiej na Śląsku Cieszyńskim. 1683. Na ratunek Europie. Udział Rzeczpospolitej i miejsce Cieszyna oraz Ziemi Cieszyńskiej w kampanii wiedeńskiej. Eds. Idzi Panic, Dariusz Rolnik. Cieszyn, 2013. S. 105–110.

Mróz S. A. “Wystawa zabytków z czasów króla Jana III i jego wieku” – wielkie przedsięwzięcie w ramach krakowskich uroczystości dwusetnej rocznicy wiktorii wiedeńskiej. Zeszyty naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Historyczne. 2019. T. 146 (1). S. 81–99. DOI:10.4467/20844069PH.19.005.9569

Ogłoshenie. Szkola. Tygodnik pedagogiczny. 1883. Nr. 8. 24 lutego. S. 63.

Okólnik do wszystkich Rad sżkolnych okręgowych. Szkola. Tygodnik pedagogiczny. 1883. Nr. 35. 1 września. S. 273.

Piśmennictwo (Recenzye, zapiski literackie i bibliograficzne). Szkola. Tygodnik pedagogiczny. 1883. Nr. 17. 28 kwietnia. S. 134.

Piśmennictwo (Recenzye, zapiski literackie i bibliograficzne). Szkola. Tygodnik pedagogiczny. 1883. Nr. 8. 24 lutego. S. 62–63.

Rozmaitości krajowe i zagraniczne. Szkola. Tygodnik pedagogiczny. 1883. Nr. 37. 15 września. S. 206.

Sierżęga P. Obchody 200. rocznicy odsieczy wiedeńskiej w Galicji (1883 r.). Galicja i jej dziedzictwo. T. 17. Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2002. 157 s.

Sobesciana. Szkola. Tygodnik pedagogiczny. 1883. Nr. 18. 5 maja. S. 142.

Sobesciana. Szkola. Tygodnik pedagogiczny. 1883. Nr. 23. 9 czerwca. S. 182.

Sobesciana. Szkola. Tygodnik pedagogiczny. 1883. Nr. 26. 30 czerwca. S. 206.

Sobiesciana. Odezwa komitetu jubileuszowego. Szkola. Tygodnik pedagogiczny. 1883. Nr. 25. 23 czerwca. S. 197–198.

Wiadomości potoczne z dziedziny szkolnictwa. Szkola. Tygodnik pedagogiczny. 1883. Nr. 36. 8 września. S. 287.

Widmann K. Kamienica królewska we Lwowie. Szkola. Tygodnik pedagogiczny. 1883. Nr. 37. 15 września. S. 292–94.

##submission.downloads##

Опубліковано

12-03-2024

Як цитувати

ГАЛІВ, М. . (2024). ВІДЗНАЧЕННЯ 200-ЛІТТЯ БИТВИ ПІД ВІДНЕМ У ВИСВІТЛЕННІ ЧАСОПИСУ «SZKOLA» (1883). ГУМАНІТАРНІ СТУДІЇ : ІСТОРІЯ ТА ПЕДАГОГІКА, (2), 8–21. вилучено із http://gsip.wunu.edu.ua/index.php/gsipua/article/view/168