«ЦИФРОВЫЕ ДАННЫЕ О ПОЗЕМЕЛЬНОЙ СОБСТВЕННОСТИ В ЕВРОПЕЙСКОЙ РОССИИ» ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ДВОРЯНСЬКОГО ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ В ГУБЕРНІЯХ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.
Ключові слова:
землеволодіння, дворяни, Правобережна Україна, статистика, земельні площі, земельні угіддя, заборгованістьАнотація
Мета дослідження: ввести у науковий обіг та дати загальну характеристику новому для вітчизняних дослідників статистичному джерелу.
Методологія дослідження базується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності. Комплексно застосовано загальнонаукові методи (аналіз, синтез, узагальнення). Також використано спеціально-історичні методи, зокрема статистичний, історико-генетичний та історико-системний.
Наукова новизна полягає у тому, що вперше у науковий обіг вводиться статистичне джерело для досліджень стану дворянського землеволодіння 1890-х років.
Висновки. У Російській імперії було проведено три земельні переписи, спрямовані на з’ясування стану поземельних відносин. Переписи 1877 та 1905 рр. проводилися за схожою методикою, тому їхні результати найчастіше використовуються дослідниками. Однак, між цими переписами проміжок часу становить 28 років. Тому документ, якому присвячена дана стаття, має важливе значення для вивчення змін у дворянському землеволодінні.
The purpose of the study is to introduce into scientific circulation and give a general description of a new statistical source for domestic researchers.
Methodology of the research is based on the principles of historicism, systematization, scientificity, verification, authorial objectivity. General scientific methods (analysis, synthesis, generalization) are comprehensively applied. Special historical methods were also used, in particular statistical, historical-genetic and historical-systemic.
The scientific novelty lies in the fact that for the first time a statistical source for research into the state of aristocratic land tenure in the 1890s was introduced into scientific circulation.
Conclusions. In the Russian Empire, three land censuses were conducted to determine the state of land relations. The censuses of 1877 and 1905 were conducted according to a similar method, so their results are most often used by researchers. However, the time interval between these censuses is 28 years. Therefore, the document to which this article is devoted, is important for studying changes in aristocratic land tenure.
Посилання
Анфимов А. М. (1969). Крупное помещичье хозяйство Европейской России (конец ХІХ – начало ХХ века). М.: Наука. 393 с.
Иванов Л. М. (1957). Распределение землевладения на Украине накануне революции 1905-1907 гг. Исторические записки (60). 176-214.
Криськов А. А. (2014). Землеволодіння і землекористування в губерніях Правобережної України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. Тернопіль: Астон. 324 с.
Порш М. (1907). Статистика землеволодіння в 1905 р. і мобілізація земельної власності на Україні від 1877 по 1905 рр. К. 34 с.
Проскурякова Н. А. (1979). Статистика землевладения и землепользования. Массовые источники по социально-экономической истории России периода капитализма. М.: Наука. 219-244.
Cвятловский В. В. (1911). Мобилизация земельной собственности в России (1861-1908 гг.). СПб. 150 с.
Цифровые данные о поземельной собственности в Европейской России. СПб., 1897, 47 с.
Шевченко В. М. (2010). Земельний ринок України (1861-1917 рр.). Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф». 341 с.
