ГУМАНІТАРНІ СТУДІЇ : ІСТОРІЯ ТА ПЕДАГОГІКА

ВІДЗНАЧЕННЯ 200-ЛІТТЯ БИТВИ ПІД ВІДНЕМ У ВИСВІТЛЕННІ ЧАСОПИСУ «SZKOLA» (1883)

2024-03-12T20:39:35+02:00

Анотація. У статті аналізуються теоретико-дискурсивні та тематичні особливості висвітлення у часописі «Szkola» («Школа») питань організації та проведення 200-літнього ювілею битви під Віднем. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, системності, об’єктивності, а також на фронтально-еврестичний метод опрацювання пресових видань і методи внутрішньої критики історичних джерел. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше проаналізовано зміст педагогічного часопису «Szkola», який видавався у Львові, щодо висвітлення організації та проведення відзначення у 1883 р. ювілею 200-ліття переможної битви під Віднем.

З’ясовано, що педагогічному тижневику «Szkola» в 1883 р. було опубліковано низку статей з приводу відзначення 200-ліття битви під Віднем та «педагогічного значення» цієї події. Автором більшості з них був головний редактор часопису, відомий педагог і публіцист Болеслав Барановський. У його статтях проглядаються декілька концептуальних обґрунтувань необхідності відзначення 200-ліття Віденської битви: 1) цю подію представлено як перемогу християнства над ісламом; 2) для характеристики історичного значення події використано цивілізаційні та національні маркери, які представляли польський народ захисником європейської цивілізації, а Яна ІІІ Собеського – видатним діячем останньої чверті XVII ст.; 3) поширювався міф про історичну політичну співпрацю поляків з монархією Габсбургів, що мало на меті засвідчити начебто традиційну політичну лояльність польського населення до австрійської династії; 4) наголошувалося на патріотично-педагогічному значенні святкування річниці перемоги під Віднем; 5) зроблено спробу поширити дискурс польсько-української співпраці. Констатовано, що Б. Барановський у своїх статях транслював історичний дискурс краківської історичної школи й політичні візії станчиків. Встановлено, що у часописі «Szkola» опубліковано дві науково-історичні праці: а) археографічну статтю з публікацією історичного документа, який демонстрував спробу відзначити ювілейну дату перемоги під Віднем ще у 1783 р.; б) краєзнавчу статтю про будинок Яна Собеського у Львові. У тижневику було опубліковано звернення Центрального ювілейного комітету, в якому також містилися історичні рефлексії цивілізаційного та національно-патріотичного характеру. У рубриці «Собесціана» (Sobesciana) редакція часопису повідомляла читачів про видання, присвячені Янові Собеському та битві під Віднем 1683 р.

УКРАЇНА – НАТО В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

2024-03-12T20:49:15+02:00

Анотація. У пропонованій статті розглянуто історію співпраці України з НАТО в сучасній системі міжнародної безпеки (у хронологічних рамках 1991–2023 років). Зазначено, що вступ України до інтегрованого євроатлантичного простору є гарантією її незалежності та територіальної цілісності. Автор відзначає нові виклики сучасного світу, такі як кібербезпека, інноваційний потенціал, економічний розвиток та стратегічне партнерство в області енергетики, які стають ключовими компонентами членства в НАТО. Закцентовано, що в умовах глобальної нестабільності та загроз вступ України до НАТО визначається ключовим елементом стратегії національної безпеки. Зауважено, що матеріально-технічне забезпечення за стандартами НАТО є основним аспектом, що обґрунтовується змінами в політиці Альянсу та наданням значної фінансової та військово-технічної допомоги після анексії Криму Росією, початком війни на Донбасі (2014 р.) а також після початку повномасштабної російсько-української війни (24 лютого 2022 р.), коли НАТО засудили російську агресію та підтвердили, що Росія є найбільшою загрозою безпеки в регіоні. Висловлюється сподівання на отримання безпекових гарантій від Північноатлантичного альянсу та наголошується на важливості підтримки України у зв'язку з війною.

АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ СПІВРОБІТНИЦТВА УКРАЇНИ І НАТО 2019–2022 РР.

2024-03-12T20:52:46+02:00

Анотація. У статті розглянуто основні напрями та результати співробітництва України і НАТО у 2019-2022 роках, зокрема в умовах загострення безпекової ситуації в Європі через агресію Росії проти України. Проаналізовано динаміку відносин Україна – НАТО на рівні політичного діалогу, практичного співробітництва та інтеграційних перспектив. Визначено пріоритетні сфери та напрями подальшого розвитку партнерства між Україною і НАТО з метою зміцнення національної безпеки України та євроатлантичної спільноти.

СПОГАДИ ГЕНЕРАЛ-ХОРУНЖОГО ВСЕВОЛОДА ПЕТРІВА ЯК ДЖЕРЕЛО ВИВЧЕННЯ ВОЄННОЇ ІСТОРІЇ ПЕРІОДУ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921 РР.

2024-03-12T20:56:50+02:00

Анотація. Стаття присвячена висвітленню змістового та джерельно-інформаційного потенціалу спогадів генерал-хорунжого В. Петріва про воєнну історію України періоду Української революції 1917–1921 рр. Підкреслено, що видатний український діяч свої праці та спогади написав й опублікував, перебуваючи в еміграції. Відзначено сутність і спрямованість їх тексту як вагомого фактографічного доробку з воєнної історії через призму бачення автором місця та важливої ролі збройних сил в утвердженні та функціонуванні державної незалежності України. Аналіз проведено на основі осмислення історії й уроків визвольних змагань українського народу на межі першого і другого десятиліть ХХ ст.

ЦИВІЛІЗАЦІЙНА САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ ІДЕНТИЧНОСТІ

2024-03-12T21:13:52+02:00

Анотація. Стаття присвячена соціально-філософському аналізу проблеми становлення і розвитку цивілізаційної самоідентифікації ідентичності. Феномен цивілізаційної самоідентифікації ідентичності вже давно привертає до себе увагу багатьох дослідників і активно обговорюється в рамках різних соціальних і гуманітарних дискурсів. В структурі цивілізаційної ідентичності можна виділити три компоненти: менталітет, локалітет і глобалітет. Менталітет ґрунтується на ціннісно-смисловій своєрідності цивілізації, локалітет – на здатності власними (етнічними, соціальними, релігійними, художньо-естетичними) засобами репрезентувати світову культуру у своєму контексті, глобалітет вказує на вклад локальної цивілізації у загальну культуру. Саме взаємодія цих трьох модусів в історії кожної світової цивілізації і, зокрема української, породжує динаміку її цивілізаційної ідентичності. Крім того, в основі всіх трьох модусів лежить ціннісно-смисловий компонент, який знаходиться на різних рівнях, що можуть бути зафіксовані в цивілізаційній свідомості, яку ми виділяємо як одну з основ цивілізаційної ідентичності. В основі цивілізаційної ідентичності лежить цивілізаційна самосвідомість, яка є комплексом певних духовних цінностей та ідей, що формувалися протягом століть спільного існування націй та етносів, які проживали на одній території та були об’єднані єдиним політичним устроєм та релігією.

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПІДГОТОВКИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

2024-03-12T21:55:32+02:00

Анотація. У статті визначено сильні та слабкі сторони, можливості й загрози підготовки студентів-іноземців у закладах вищої освіти України. Метою дослідження є конкретизація проблем (слабких сторін та загроз) і перспектив (сильних сторін та можливостей) підготовки іноземних студентів у закладах вищої освіти України на сучасному етапі розвитку суспільства. У ході досягнення мети дослідження виконано такі завдання: проаналізовано останні дослідження, пов’язані з підготовкою іноземних студентів в Україні; визначено слабкі та сильні сторони підготовки іноземних студентів у нашій державі; окреслено перспективи підвищення якості підготовки іноземних студентів в Україні; описано виклики сучасності, з якими зіткнулася українська система освіти. Основними методами дослідження є порівняльний аналіз наукових досліджень, огляд літератури, спостереження, систематизація та узагальнення. Порівняльний аналіз вітчизняних і закордонних наукових досліджень використано для визначення рівня доступності та якості освіти для іноземних студентів. Проаналізовано нормативно-правові документи, що надають права й гарантії, пов’язані з підготовкою іноземних студентів в Україні. Дослідження опирається на аналіз статистичних і вторинних даних, наданих українськими та закордонними дослідниками. Проведено SWOT-аналіз підготовки іноземних студентів у закладах вищої освіти України. У ході дослідження проаналізовано літературну з обраної теми. За результатами аналізу виділено сильні та слабкі сторони, можливості й загрози для розвитку підготовки іноземних студентів у закладах вищої освіти України. У перспективі подальших розвідок передбачено дослідити здійснення освітнього процесу в контексті підготовки іноземних студентів у закладах вищої освіти.

СТВОРЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ МЕДИЦИНИ

2024-03-12T21:59:40+02:00

Анотація. У статті підкреслено актуальність використання інтерактивних технологій, форм і методів навчання у професійній підготовці майбутніх фахівців медицини. Сутність інтерактивного навчання розкривається в контексті педагогіки співробітництва та активної діалогічної взаємодії всіх учасників освітнього процесу. Узагальнено, що діалогічність інтерактивного навчання сприяє уточненню рівня підготовленості студентів, що виявляється у сформованості професійних знань, умінь і навичок майбутніх фахівців медичної галузі. В інтерактивному освітньому середовищі студенти мають змогу продемонструвати своє розуміння мети, сутності, особливостей, спрямованості виконання професійних функцій. Аргументовано, що в інтерактивному навчальному середовищі студенти мають змогу набути відповідного досвіду діяльності в медичні сфері. Опанування професійних умінь і навичок відбувається у безпечних умовах навчання, що набуває особливої значущості в підготовці майбутніх лікарів і медичних сестер.

Використання інтерактивних технологій і методів зорієнтоване на створення інтерактивного освітнього середовища у медичних закладах вищої освіти. Інтерактивна взаємодія всіх учасників освітнього процесу спрямовується активізацією мисленнєвої діяльності студентів. Участь в інтерактивних вправах спонукає майбутніх медиків до самоосвіти, до апробації оптимальних та ефективних професійних дій у практичній діяльності. Конкретизовано основні ознаки інтерактивного навчання. До таких ознак віднесено: можливість активного спілкування його учасників для вирішення професійних завдань; використання різноманітних форм і методів професійно-комунікативної взаємодії майбутніх медиків; цілеспрямована рефлексія учасників інтерактивного освітнього процесу та оцінювання результатів міжособистісної взаємодії. Узагальнено, що інтерактивне навчання є технологічним процесом співпраці суб’єктів педагогічної взаємодії. Інтерактивне навчання розглянуто як організований педагогічний процес, основою якого є сукупність взаємопов’язаних активних співдій викладача і студентів. Підкреслено, що основною функцією викладача в умовах інтерактивного навчання є створення ефективного освітнього для саморозвитку майбутнього фахівця медицини та корегування цього процесу.

THE STATE OF DEVELEPMENT STUDENTS’ SOCIAL ACTIVITY

2024-03-13T09:00:05+02:00

The article is dedicated to theoretically substantiating key aspects of the social activity development among students pursuing education in the socio-economic field, and to experimentally assessing the level of social activity development among first-level (bachelor's) education seekers. Based on the analysis of scientific sources, the main forms of social activity manifestation in various spheres of personal social life are identified, including political, civic, cultural, creative, labor, communicative, and business activities. The article presents the outcomes of an experimental investigation designed to assess the level of social activity development among students at the bachelor's education level. The findings shed light on the students' social activity, revealing patterns, tendencies, and areas for potential enhancement. This research contributes to a better understanding of the dynamics of social activity development in the student population.

The research identifies that social activity manifests in active life attitudes, civic positions, and national participation, involving interaction with the surrounding environment. This interaction is shaped through the social and volitional efforts of individuals during the implementation of planned activities.

The article also presents the results of an experimental study conducted among first-level (bachelor's) education seekers. A questionnaire was used to investigate the desires and forms of support for the social activity of youth with a socio-economic profile of education. Additionally, the locus of control was determined using the method of O. Ksenofontova. According to the diagnostic results, the level of social activity development among students is at an average level. Most students exhibited an unstable need for social activity, demonstrating fluctuating emotional attitudes towards it, limited awareness of the concept of "social activity," and situational effectiveness in the socio-political sphere.

To summarize, it can be stated that specific behavioral reactions, such as emancipation, grouping with peers, and enthusiasm, have already formed among students. Interaction with peers is a necessary element for achieving common goals, contributing to the development of social interaction skills, and shaping authority, locus of subjective control, and value orientations.

COMPARATIVE ANALYSIS OF THE PHYSICAL CULTURE AND SPORTS SPECIALISTS TRAINING FOR THE FUTURE PROFESSIONAL ACTIVITIES IN UKRAINE AND ABROAD

2024-03-13T09:07:57+02:00

Annotation. In the article a comparative analysis of physical culture and sports specialists training for future professional activities in Ukraine and abroad is carried out. The relevance of the study is due to the fact that nowadays in every society there is a growing awareness of the importance of a healthy lifestyle and regular physical activity for the preservation of human health. Accordingly, the main roles of physical culture and sports in this process are emphasized as an effective mechanism of physical, moral, mental and spiritual development of the individual. One of the tasks of a modern institution of higher education is the training of specialists in physical culture and sports in the modern educational space of Ukraine and the disclosure of such training abroad. Solving these tasks contributes to the maintenance and promotion of a healthy lifestyle, the development of physical activity, and therefore the achievement of high results in professional activities.

The research established that the domestic experience of training physical culture and sports specialists is characterized by the acquisition of knowledge and skills of the organization of health and recreational physical activity of various population groups, sports training and support of athletes in competitions.

We consider the national training of future specialists in physical culture and sports as a complex, complicated and multifaceted process, which includes the formation of worldviews and value attitudes in this area, the creation of a motivational field in the process of education aimed at realizing the importance of this type of professional activity, their acquisition of theoretical knowledge and development necessary skills and abilities. The main components of university training are highlighted: theoretical foundations and practical skills, professional ethics and leadership, adaptability to changes, continuous learning and professional development. The essence of the psychological-pedagogical training of future physical culture and sports specialists with the formation of their readiness to implement "subject-subject" relationships in their future activities is indicated.

A comparative analysis of physical culture and sports teachers training was conducted on the example of China, which takes place in accordance with the laws of their professional development, step by step and with strict adherence to systematicity. An important aspect of a specialist's training is familiarizing them with the theory and methodology of teaching, learning various types of sports and sports training technologies, and fostering self-development skills and self-education. Therefore, the training of future specialists in the field of physical culture and sports in Ukraine and abroad (on the example of China) include methodical and psychological readiness of the future specialists for future work and understanding the importance of this type of profession for civil society.

НЕФОРМАЛЬНА ТА ІНФОРМАЛЬНА ОСВІТА ДОШКІЛЬНИКІВ: СУТЬ, ВИДИ ТА ФУНКЦІЇ

2024-03-13T09:12:11+02:00

Анотація. Сучасні реалії створюють нові вимоги до дошкільної освіти, де окрім формальної освіти, все більшу роль відіграють неформальна та інформальна освіта. Ці два види освіти збагачують знання, уміння та навички дитини, сприяючи її всебічному розвитку. У статті визначено сутність та специфіку неформальної та інформальної дошкільної освіти, їх відмінність від формальної освіти. Розкрито особливості впливу неформальної та інформальної освіти на формування особистості дитини дошкільного віку. Встановлено, що неформальна та інформальна освіта відіграють важливу роль у формуванні особистості дитини дошкільного віку, доповнюючи та розширюючи можливості формальної освіти. Визначено, що неформальна та інформальна освіта сприяють розвитку пізнавальної, емоційно-вольової та особистісної сфер дитини, формують її творчі здібності, самостійність, ініціативу, відповідальність, креативність. Основну увагу зосереджено на важливості неформальної та інформальної освіти крізь призму концепції навчання впродовж життя (англ. lifelong education) та неперервності освіти. Досліджено, що неформальна та інформальна освіта дітей дошкільного віку – це освіта, яка здобувається дитиною поза межами формальної системи освіти, тобто дитячого садка. Вона може бути пов'язана з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.

Розглянуто переваги та недоліки неформальної та інформальної освіти для дітей дошкільного віку. Встановлено, що гнучкість цих форм освіти дозволяє дитині навчатися в будь-який час та місці, що сприяє доступності навчання, особливо в контексті інклюзивної освіти. Окрім того, зазначається важливість індивідуального підходу, який дозволяє враховувати інтереси та потреби кожної дитини. В неформальній та інформальній освіті дітей дошкільного віку розвивається мотивація до навчання через можливість самостійного вибору тем і предметів. Таким чином розвиток самостійності є ще однією перевагою неформальної та інформальної освіти. Однак, недоліками цих видів освіти є ризик дезінформації та відсутність нормативного контролю, що може призвести до поширення недостовірної інформації та стереотипів серед дітей. Тому важливо сприяти формуванню критичного мислення у дітей дошкільного віку.